Василь Чабан

Розп’яте сонце

Авторська редакція. – Львів: ПП Сорока Т.Б., 2008. – 144 с.

ISBN 978-966-8460-62-3

Я помітив вогонь;
я прийду до вас звідти з вісткою
чи прийду до вас з запаленою
головешкою,– може ви зігрієтесь...
Коран. – Сура 27.7.

Шановний Читачу! Ся четверта книга автора – для небагатьох. Якщо ти не хочеш думати, або не маєш фантазії, то краще не читай її. Вона написана не для тебе. З цього приводу Лев Силенко каже: "Там, де живе народ нездібний фантазувати, немає поступу. У фантастичних відображеннях висловлюється потреба у справедливості, висловлюється віра в справедливість, спрага до знань, спрага дати відповідь на складні питання життя". Тут йдеться про безкомпромісну боротьбу зі злом, з духовним і фізичним рабством, про найгостріші й найболючіші проблеми твого народу. Тобі доведеться в надреальному сприйнятті ірраціонального повертати час і переноситися в майбутнє, слідувати за героями в підземний, земний, небесний світи, подорожувати космічними далями, одягати шкури твоїх молодших братів. Але пам'ятай, де б ти не був, – ти завше вдома. Найголовніше, що від тебе вимагається, так це думати, думати, думати . . .