Книжка починається з нарису про Богдана Лепкого. Всі інші – це спогади про більш чи менш відомих працівників на українській культурній ниві другої половини XX століття. Постаті ці представлені у тому головно позитивному насвітленні, якими знав їх автор зблизька, тобто якими вони були насправді. В часи комуністичного режиму творчість і діяльність нашої інтеліґенції загалом спиймалася неоднозначно. Вона – інтеліґенція – в силу обставин мусіла жити подвійним життям: вдома і в довірливому середовищі – одним, справжнім, а «офіційно» – завуальованим начебто лояльністю до існуючого ладу. Автор тішився довіриливістю цих людей, і тому почувається до обов’язку показати їх справжність.

Степан Стельмащук